Ромашки
Наступного тижня здійснили другу спробу. Цього разу їхали за прорахованим маршрутом. Загальна відстань маршруту - 134 км.
Але дуже сильний дощ, який був вночі розмив грунти - а там вони глиняні. Тому деякі грунтові ділянки, на жаль, прийшлося замінити асфальтом. Чим ближче до Ромашок, тим більш горбистою стає дорога.
Центр села. На останньому фото хата поселенців - раніше то була якась цивільна споруда. Про екопоселенців у Ромашках було декілька публікацій. З цієї хати вони перейшли житу у іншу - хату нашого знайомого. Він також у 90-х роках її придбав та наїздив туди саджати город. Але, з часом покинув цю справу. У порожню хату і заселилися екопоселенці.
А ми вирушили далі, залишивши Ромашки позаду.
Поїхали "дорогою" до Ходорова. Це найкоротший шлях. На ньому була ділянка де з обох боків до дороги підходили яри, з кожною зливою підбираючись до шляху все ближче. У 90-ті роки тут ще проходила машина. А у 2008, коли вібувалася наша поїздка залишилася тільки стежка і вже доволі заросла. Зараз, через 10 років, напевно цього шляху на Ходорів з Ромашок вже немає.
Трохи далі за цим місцем є козацький хрест - ймовірно могила когось з козаків.
Дорога до Ходорова. Місце зупинки відомою у вузьких колах покатеньки Трахтемирівський боян.
А це вже між Ходоровим і Щучинкою
А тут ми були у розпачі - такий спуск. І після дощу по ньому не можна їхати. Йшли пішки :)
У київську електричку сілу у Трипіллі
